Духнович знав, як забезпечити майбутнє свого народа: Русинська література тут – головний аргумент

Живе літературне слово – нетленний і божественний доказ екзистенції народа та потягу його інтелігенції до вершин естетичного самовдосконалення. Є мова – є народ! Це аксіома! Можна підсунути чужому народу, який намагаєшся завоювати, якусь INVALID HISTORY (що, наприклад, у русинів доста часто траплялось впродовж останніх століть). Але з мовою того самого народу та літературою на тій мові зманіпулювати не вдасться.
Живемо у рік 220-річчя від дня народження Александра Духновича (1803–1865). Того самого, чиї рядки з вірша стали національним гімном карпаторусинського народа. Без Духновича та його літературного подвижництва не було би, ймовірно, сучасних карпаторусинських письменників. А вони є, і є живі процеси в русинській літературі. Свіжий доказ – щойно вийшов щорічний «Алманах днешьой підкарпатьской русиньской літературы» (2022, ед. Ю.Шипович).
Продовжуємо тему, розпочату раніше: «Як то – быти днесь русинськым писателём: ціфры, факты, думкы»: https://www.youtube.com/watch?v=1jl2pkcg0Uc&list=PLOorAoUsDNuZ7VGH4fpAZGOJEzlvBpwVx&index=1
Ця програма на facebook https://www.facebook.com/watch/?v=1591829297986466
Ззамовити русинські книгы мож на сайті: https://padyak.com/contacts.aspx )
#rusyns #culture #Падяк #MinoritySafePack #Ruthenian #CarpathoRusyn #русины

Скачать видео